ƒжером
ƒейв≥д —ел≥нджер народивс¤ 1 с≥чн¤ 1919 року в Ќью-…орку. ™ щось знакове в
тому, що народивс¤ в≥н у перший день першого мирного року п≥сл¤ в≥йни (хоч дата
можливо й не зовс≥м точна, в≥дома любов письменника до р≥зного роду
м≥стиф≥кац≥й). …ого батько —ол був Їврейським торговцем м'¤сними продуктами та
сиром, займавс¤ ≥мпортом ¤ловичини з ™вропи, мати була ≥рландкою, католичкою.
ћожливо цей ≥удейсько-кельтський дуал≥зм, ≥ вплинуло на його своЇр≥дний
св≥тогл¤д. јдже одн≥Їю з важливих рис його характеру Ї протиречив≥сть (в≥н
любив ¬≥лл≥-‘ордж, але зобразив њњ, ¤к справжню д≥ру у своњй пов≥ст≥; в≥н
вважав себе вегетар≥анцем, але ≥нод≥ њв м'¤со тощо). “е, що в≥н був
нап≥вЇвреЇм, викликало серйозний внутр≥шн≥й конфл≥кт, зумовлений, не ст≥льки
рел≥г≥Їю, ¤к соц≥альним статусом, у т≥ часи був поширений расизм проти Їврењв.
¬≥н мав старшу сестру ƒор≥с, д≥тей виховувала мати в дус≥ методизму. « батьком
у —ел≥нджера було прохолодн≥ стосунки, зумовлен≥ бажанн¤м —ола, щоб ƒев≥д
заробл¤в велик≥ грош≥, мав ст≥йку роботу з високим соц≥альним статусом, також
в≥н хот≥в щоб ƒев≥д продовжив с≥мейний б≥знес, що майбутнього письменника
зовс≥м не приваблювало.
” Ќью-…орку минуло його дитинство в≥н проживав на зах≥дн≥й сторон≥ ћанхеттену, там пройшли його перш≥ шк≥льн≥ роки. …ого вигнали з к≥лькох приватних шк≥л, через те, що в≥н не хот≥в навчатись. ƒал≥ в≥н вчивс¤ у в≥йськов≥й школ≥ "¬елл≥-‘ордж" (Valley Forge Military Academy) в штат≥ ѕенс≥льван≥¤, тод≥ ж в≥н починаЇ писати. ¬≥н сам схот≥в там вчитись, бо бажав жити окремо в≥д батьк≥в. …ого однокласники згадують, що дл¤ нього було звичним бути в центр≥ уваги, в≥н був дуже компан≥йським, вм≥в розпов≥дати весел≥ ≥стор≥њ та анекдоти, але коли мова йшла про гул¤нки з випивкою, в≥н, ¤к правило, не приймав участь. —ел≥нджер був кап≥таном фехтувальноњ команди, ¤к √олден у пов≥ст≥. —ерйозноњ осв≥ти —ел≥нджер не отримав, проте в≥дв≥дував прот¤гом двох рок≥в зан¤тт¤ у Ќью-…оркському ун≥верситет≥, але там за його словами в≥н "didn't apply himself".
ѕот≥м разом з батьком побував у ѕольщ≥, щоб познайомитись з≥ специф≥кою морських перевезень м'¤сних продукт≥в. ÷е мало його ц≥кавило, та поњхав в≥н охоче, проте отримав дуже неприЇмн≥ враженн¤ в≥д скотобоЇнь, п≥сл¤ чого твердо вир≥шив цим не займатись. …ого огида до м'¤сного б≥знесу згодом вилилась у те, що в≥н став вегетар≥анцем. ” цей час в≥н встиг вивчити н≥мецьку мову.
ѕ≥сл¤ цього прожив дес¤ть м≥с¤ц≥в у ¬≥дн≥, пот≥м повернувс¤ в јмерику, в коледж ”рс≥нус, але вже серед року втратив ≥нтерес до навчанн¤. ¬≥н не хот≥в навчатись у вищ≥й школ≥ (Ivy Leage), ¤к стверджував, через њх сноб≥зм та тому, що був ЇвреЇм.
ѕевний час в≥дв≥дував л≥тературн≥ курси при
олумб≥йському ун≥верситет≥, що в≥в ¬≥т Ѕарнетт, редактор журналу "—тор≥". ¬≥н
казав, що —ел≥нджер сид≥в в останньому р¤д≥ й дививс¤ у в≥кно майже до к≥нц¤
останнього семестру. Ћише п≥д к≥нець ожив, тод≥ в≥н написав "ѕ≥дл≥тки", ¤к≥
Ѕарнетт вир≥шив опубл≥кувати в "—тор≥", що було певним ризиком, адже в
опов≥данн≥ не було н≥чого особливого. —ел≥нджер не раз казав своњм друз¤м, що
колись в≥н стане великим письменником.
”весь цей час в≥н продовжував писати. ѕерше опов≥данн¤ автор надрукував у 1940 ("ѕ≥дл≥тки"), коли йому був 21 р≥к. ѕрот¤гом двох рок≥в в≥н писав дл¤ "Saturday Evening Post", "Esquire", "Mademoiselle" та багатьох ≥нших видань.
ѕот≥м в≥н плавав в ≤нд≥ю та по арибському мор≥ на шведському лайнер≥ " унгсхольм", де займавс¤ орган≥зац≥Їю дозв≥лл¤ турист≥в. ” цей час не припин¤в писати опов≥данн¤ дл¤ журнал≥в та ун≥верситетських зб≥рок.
” 23 —ел≥нджер п≥шов в арм≥ю, де прослужив два роки. ¬≥н приймав участь у ƒруг≥й св≥тов≥й у склад≥ 12-го п≥хотного полку 4-њ див≥з≥њ. —ерцева аритм≥¤ зробила письменника непридатним дл¤ п≥хоти, але в арм≥њ в≥н знаходивс¤ з початку моб≥л≥зац≥њ, приймав участь у висадц≥ на узбережж¤ Ќорманд≥њ, був зв'¤зковим, служив у контррозв≥дц≥. Ќа фронт≥ було нелегко (за к≥лька перших тижн≥в загинуло 75% його однополчан) й у 1945 майбутн≥й класик американськоњ л≥тератури потрапив у шпиталь з нервовим зривом. ѕ≥зн≥ше в≥н з призр≥нн¤м ставивс¤ до ¬'Їтнамськоњ в≥йни й насм≥хавс¤ з хлопц≥в, що вербувалис¤. ” Ќ≥меччин≥ одруживс¤ з функц≥онеркою нац≥онал-соц≥ал≥стичноњ парт≥њ —ильв≥Їю, але невдовз≥ вони розлучились - в≥н ненавид≥в нацист≥в так само сильно, ¤к вона ненавид≥ла Їврењв.
1945 р≥к був роком найб≥льшоњ творчоњ активност≥ письменника, опов≥данн¤ друкувались одне за ≥ншим, в≥домо, що в цей час вже був готовий початковий рукопис "Ќад пр≥рвою у жит≥". —ел≥нджер розпочав роботу над пов≥стю ще в 1941, але остаточна верс≥¤ побачила св≥т лише 16 липн¤ 1951, ≥ ц¤ дата залишилась в ≥стор≥њ св≥товоњ л≥тератури. Ќа той час з'¤вились майже вс≥ найв≥дом≥ш≥ опов≥данн¤ —ел≥нджера, що ув≥йшли до зб≥рки "ƒев'¤ть опов≥дань" (1953).
ѕ≥сл¤ гучноњ попул¤рност≥, викликаною виданн¤м пов≥ст≥, автор вир≥шив перењхати в Ќову јнгл≥ю, де й придбав соб≥ зам≥ський будинок в орн≥ш≥, неподал≥к в≥д р≥чки оннектикут, штат Ќью-√емпшир. …ого д≥м знаходитьс¤ досить далеко в≥д сус≥д≥в, за м≥стом.
ƒругою його дружиною стала лер ƒуглас (молодша за нього на 15 рок≥в), у 1955, тод≥ ж в≥н написав "‘ренн≥". ¬они жили в орн≥ш≥. ” 1955 народилась донька ћаргарет, п≥зн≥ше в них народивс¤ син ћетью, —ел≥нджер ви¤вивс¤ непоганим батьком, зачаровував д≥тей своњми опов≥данн¤ми, але письменницька д≥¤льн≥сть, образ житт¤ автора псував в≥дносини у родин≥. ” цей час —ел≥нджер пише к≥лька пов≥стей про родину √лас≥в, й не завершуючи цикл покидаЇ л≥тературу назовс≥м, св≥й вчинок в≥н по¤снював, що слава сильно йому шкодить. ¬≥н живе у своЇму будинку, до найближчих сус≥д≥в к≥лька миль, в≥дгородившись в≥д навколишнього св≥ту, в≥дмовл¤Їтьс¤ давати ≥нтерв'ю, й запоб≥гаЇ вс≥м спробам п≥дн¤ти зав≥су його приватного житт¤. «начну роль з≥грало в цьому й його захопленн¤ сх≥дними рел≥г≥¤ми - буддизмом та ≥ндуњзмом, що добре пом≥тно в останн≥х пов≥ст¤х. ѕроте вони не повн≥стю полонили його, хоч були найб≥льш ст≥йким його захопленн¤м, стверджуЇ дочка автора. ѕевний час в≥н ц≥кавивс¤ сайентолог≥Їю, але швидко покинув њњ, також в≥н ц≥кавитьс¤ гомеопат≥Їю, провод¤чи за зан¤тт¤м нею б≥льшу частину дн¤. ” 1966 роц≥ в≥н розлучивс¤ з лер, ≥ жив к≥лька м≥с¤ц≥в з в≥с≥мнадц¤тил≥тньою ƒжойс ћейнард, що п≥зн≥ше стала письменницею, й у 1998 видала книгу спогад≥в (вона ж продала його листи, але вони були викуплен≥ ѕ≥тером Ќортоном й благородно повернут≥ автору). ѕот≥м певний час зустр≥чавс¤ з р≥зними д≥вчатами (зокрема з ≈лейн ƒжойс). —хоже —ел≥нджер намагавс¤ завжди тримати б≥л¤ себе юн≥сть, тепер≥шн¤ його дружина ол≥н, колишн¤ гувернантка його д≥тей, на 50 рок≥в молодша за нього.
|
|
Ћ≥тература
«верев —. —элинджер: тоска по неподдельности // ƒж.ƒ.—элинджер. ¬ыше стропила, плотники. ’.: ‘олио, 1999.
Alexander Paul. JD Salinger: A Biography. Renaissance Books, June 1999.
Blaney Shirlie. Twin State Telescope ...Interwiew with an Author // The Claremont Daily Eagle, Nov 13, 1953.
Hamilton Ian. In Search of J. D. Salinger. Random House, 1988.
Maynard Joyce. At Home in the World. Picador U.S.A., 1998.
Morrill Sarah. A Brief Biography of JD Salinger // www.morrill.org/books/salbio.shtml.
Salinger Margaret. The Dream Catcher. Washington Square Press, September 6, 2000.
